Дмитро Павличко – це український поет, перекладач, літературний критик, публіцист, шістдесятник, громадсько-політичний діяч. Він отримав державну нагороду – Герой України.
До дня народження Дмитра Павличка 28 вересня ми зібрали найкращі його цитати та пророцтва на майбутнє. Цьогоріч йому би виповнилось 96 років.
Дмитро Павличко був одним із найвизначніших українських перекладачів. Завдяки його зусиллям вперше українською мовою з’явилося повне зібрання творів Шекспіра в шести томах (видавництво «Дніпро», 1986 рік).
Влучні цитати Дмитра Павличка
- Народ формує владу для держави і вимагає від влади дотримуватись писаного й неписаного природного закону, покликаного берегти й розвивати мову, культуру, пам’ять нації. Саме в цьому сенсі влада існує для держави, а не держава для влади. Цього не визнавали комуністичні монархи, криваві диктатори, але це добре знали короновані особи феодальних часів.
- В мені є Україна – моє головне почуття.
- Дійсність, створена фантазією людини, набагато краща за фотографію, і живе вона вічно.
- Я належу до світу свободи і сонця, але моя родина – то щоденне життя, хліб і молитва.
- Тільки в ті княжі і козацькі часи, коли на чолі українського народу стояли подвижники освіти, інтелектуали, гуманітарії, наша держава розвивалася, міцніла, а в давнину була зразком для європейських монархій.
- В один і той же час утворювались обставини для загибелі Михайла Грушевського і Миколи Хвильового, в один і той же час убито Євгена Коновальця і Миколу Зерова. Цей подвійний мартиролог, який тягнеться до В’ячеслава Чорновола і Георгія Ґонгадзе, свідчить насамперед про те, що наші вороги найбільше боялися поєднання політики і культури в українському визвольному русі.
- Справжня духовна сила кожної влади ґрунтується на службі національній ідеї народу, головного творця й суверена держави, який своє незалежне, державне існування відчуває як запоруку свого вільного життя і свого безсмертя.
- Наші вороги найбільше боялися поєднання політики і культури в українському визвольному русі.
- Політична культура – це глибоке розуміння й безкомпромісне відстоювання національної ідеї, що формується з найвищих досягнень національної і світової культури.
- Поезія – це не фотографія, а дійсність, яку творить поетична уява людини.
- Життя народу – головний натхненник творця культури, який підсвідомо прагне свого вічного перебування у вічному житті нації.
- Ми живем нібито в самостійній Україні, ми слухаємо програми нібито демократичних політиків, ми ходимо залами виставки, де тріумфує нібито українське книговидання, ми дивимося телепередачі, де домінує нібито правда й нібито українська мова, і всюди, на кожному кроці, відчуваємо смертельний подих фальшивості, невігластва, реакції, які не нібито, а насправді живуть надіями на розмивання та ліквідацію духовності нашого народу, його історії, мови, пісні, тисячолітної культури.
Дмитро Павличко відіграв величезну роль у зовнішній політиці України. Він головував у комітеті закордонних справ Верховної Ради з 1990 року, де формував зовнішню політику молодої держави. Багато зробив для розвитку польсько-українських відносин. На посаді посла України в Польщі добився спорудження пам’ятника Тарасу Шевченку в центрі Варшави.