Українська письменниця Оксана Забужко відзначає день народження 19 вересня. Вона літературознавиця, поетеса, есеїстка, публіцистка, викладачка та політична активістка. Ключовими у творчості Оксани Забужко є теми української національної ідентичності і гендеру.
Книжки письменниці Оксани Забужко давно здобули міжнародну популярність. Їх видають і перевидають чималими накладами, а провидницькі есеї, колонки та промови розбирають на цитати.
До 65 дня народження Оксани Забужко, 19 вересня, Ми підготували підбірку її влучних висловлювань. У цей день варто дізнатись більше про видатну українку.
Цитати Оксани Забужко про життя
- Перша і головна заповідь письменника: не збреши. Здавалося б, просто. Та саме вона, коли триматись її послідовно, й робить літературу небезпечною професією – як у альпініста або водолаза…
- Творчі кризи – це достатньо регулярна штука, не пов’язана з ревізією життєвого шляху. Неминуче, на певному етапі, як і багато українських письменників до тебе, ти приходиш до розуміння, що ліміт твоєї реалізованості визначається не тільки тобою. Щоби мати велику літературу, потрібне заможне розвинене суспільство.
- В’язниця не для поетів, поетам належиться проходити крізь стіни.
- Тільки в дитинстві є правда, тільки ним і варто міряти своє життя.
- Світом править Слово. Світом завжди будуть правити ті, хто розказує кращі історії.
- Жаліти себе не смій, ніщо-бо не ослаблює так, як жалість до себе.
- Тільки те має над нами силу, що ми самі своєю силою напоюємо.
- Чим краще розумієш життя, тим більше усвідомлюєш: все, що з тобою відбувається, є в категорії чуда. Тому почуття вдячності за чудо – це результат певного рівня чутливості, який є ознакою мудрості.
- Не конче встромляти гострого ножа: щоб бути винуватим, цілком достатньо народитися.
- Хтось повсякчас проживає за тебе твоє життя – одну з його можливих, ніколи тобою не здійснених версій. Всі почуття, що по-справжньому в’яжуть нас з іншими, від любові до заздрости, походять від цієї потаємної туги за іншими життями – інстинктивно вгаданими, розпізнаними нашими життями, яких ми, одначе, ніколи, ніколи не будемо мати. І хтось нас боронить, хтось ослоняє собою – проживаючи їх за нас. І ми спимо без кошмарів.
Українська письменниця Оксана Забужко
Висловлювання Оксани Забужко про війну
- Рабство є інфікованість страхом. А страх убиває любов. А без любови і діти, і вірші, й картини – все робиться вагітне смертю.
- Нинішню молодь не вчили протистояти агресії, їх готували до іншого життя, їм давали зовсім іншу картину світу, і ніхто не казав їм у школі чи університеті: ви — покоління війни.
- Люди не тільки говорять мовою, вони ще й бояться мовою.
- Шануймося – за наше право шануватись заплачено кров’ю. А кров, як відомо, не водиця і не друкарська (чи якась інша) фарба.
- Силу країни, в тому числі й військову, складають ЛЮДИ. Але, щоб стати реальною силою, вони спершу мають відмовитись бути «м’ясом». І не тільки на полі бою.
- Війна дає змогу багато дечого зрозуміти про життя і смерть, бо поодинчі долі, хоч які бувають промовисті, звичайно ніколи нічого не навчають.
- Біда в тім, що ми не знаємо, як працювати зі своєю спадщиною. Ми перестали бути колоніальною нацією, а культурною так і не стали – попри формальну державну незалежність.
- Будь-який українець мусить мати право – так, як італієць, француз, поляк, фін – прийти у себе в країні в книгарню чи бібліотеку і розгорнути повне зібрання творів будь-якого свого класика. Це те, що йому зобов’язана забезпечити Українська держава, і коли це право не задовольняється, доступ до спадщини не забезпечується – це називається культурною дискримінацією.
- Вітчизна в мені ще колись упізнає себе.
- «Гібридна війна» – це великою мірою «жіноча війна», де затуманити мізки важливіше, ніж розстріляти бомбами й гарматами «живу силу противника», – а це якраз та територія, де жінки дадуть чоловікам фору
Українська письменниця Оксана Забужко
Народилася Оксана Забужко 19 вересня 1960 року в місті Луцьк. Цьогоріч вона відмічає своє 65 день народження. До цієї пам’ятної дати – читайте її найкращі цитати.