Аналіз твору
Час створення. 1901 рік.
Автор. Михайло Коцюбинський (1864-1913) – відомий український письменник, громадський діяч.
Тема. Зображення щирого кохання двох вільних духом людей; боротьба українського народу проти кріпацтва; непереможне прагнення селян-кріпаків до вільного життя.
Ідея. Оспівування волелюбності українського народу, утвердження непримиренності інтересів багатих і бідних, заклик здобувати волю, хоча б і дорогою ціною; уславлення невмирущості кохання.
Проблеми. Воля і кріпацтво, сила кохання, боротьба за щастя, доля українського народу.
Композиція і сюжет твору
Про події, які відбуваються з героями, автор розповідає в п’яти розділах. На початку першого розділу читачам пропонується коментар, який пов’язує героїв твору із суспільними подіями історичної доби. Останній розділ завершується своєрідним епілогом, у якому розповідається про вже старого Остапа. Події повісті переносять нас у ті часи, коли на українських землях уже запанувало кріпацтво, але серед селян іще жевріли спогади про колишню волю. Не витримуючи рабських умов, багато хто втікав за Дунай до Туреччини в пошуках вільного життя. За людьми влаштовувались погоні. На південних кордонах Російської імперії стояло військо, яке «заслоняло волю». Утікача могли відправити в рекрути або на заслання до Сибіру, могли повернути до ненависного пана, де на нещасливця чекало жорстоке покарання. Розповідь про кріпацтво та його наслідки дозволила авторові використати пригодницький сюжет у повісті про кохання: принизливе кріпацьке майбутнє не може влаштувати волелюбних героїв і підштовхує їх до втечі. Романтичній історії про самовіддане кохання автор надав напруження й драматизму пригодницької оповіді. Утеча й переслідування, стрімка зміна подій і життєвих ситуацій — усе це відчутно пожвавлює читацький інтерес.
У пролозі становище українського народу порівнюється з уярмленим диким туром. Перші розділи твору знайомлять читача з обставинами життя головних героїв: Остап Мандрика змушений тікати від пана, який погрожує «оббілувати» його «за сміливе слово». Остапові укохану – Соломію, пан силоміць віддав заміж за свого візника. І хоч як важко було Остапові залишати рідну сторону, проте він зважується на втечу. Вірна Соломія наздоганяє його у дорозі. Подолавши нелегкий шлях, герої разом із такими ж бідаками чекають перевозу через Дунай на турецький бік. Але зненацька з’являються козаки, Остап із Соломією ховаються від переслідування у плавнях. Коли нарешті вони перетинають Дунай, випадкова куля зранює юнака. Ці обставини приводять утікачів до циган, причетних до крадіжок і вбивства. Остапа арештовують разом із циганами. Усі спроби Соломії визволити коханого не увінчалися успіхом. Тоді вона зважується на відчайдушний учинок: разом із Іваном Котигорошком організовує напад на вартових, але гине у холодних дунайських хвилях. В епілозі зображено старого Остапа, який не забув свою Соломію, через роки зберігши кохання до неї.
Експозиція. Палке слово автора про героїчну історію народу, про його нескорений вільнолюбний дух.
Зав’язка. I частина – втеча Остапа і Соломії від пана.
Розвиток дії. II частина – переправа через Прут і поранення головного героя. III частина – перебування Остапа у плавнях, пошуки Соломією порятунку. Зустріч парубка з вовком. IV частина – головні герої у циган, арешт Остапа.
Кульмінація. V частина – спроба Соломії визволити коханого з-під турецької варти.
Розв’язка твору. Загибель головної героїні.
Епілог. Старий Остап живе самотою і чекає зустрічі у вічності з коханою.