Уранці в п’ятницю, 13 червня, Ізраїль завдав низки авіаударів по Ірану, метою яких були об’єкти ядерної програми Ірану та військове керівництво країни.
У ході операції «Лев, що встає» ізраїльські ВПС використали в Ірані приблизно двісті літаків для атаки близько ста цілей, і при цьому не втратили жодного. Метою Ізраїлю є завдання максимально неприйнятної шкоди військовій ядерній програмі Ірану. Тому частина його ударів була спрямована проти інфраструктури, яка дає змогу збагачувати уран до концентрації «збройового» рівня. Був суттєво пошкоджений збагачувальний завод у Натанзі. Також нанесений удар по дослідницькому центру в Ісфахані де відбувалось виробництво гексафториду урану — сировини для центрифуг, знищено ядерний реактор.
Наслідки ударів по ядерному заводу в Ірані
Також ізраїльтянам вдалося знищити практично всю верхівку військового командування Ірану та більшість провідних вчених, які відповідали за ядерну програму. Убиті командувач Корпусу вартових ісламської революції Хосейн Саламі, начальник Генштабу Мохаммад Бакері, глава розвідувальної організації КВІР Мохаммад Каземі та його заступник Хасан Мохагегата, начальник поліції Тегераната16 провідних фізиків-ядерників.
Ввечері 13 червня Іран завдав удару по Ізраїлю, було зафіксовано чотири хвилі обстрілів.. У суботу, 14 червня, внаслідок масованої ракетної атаки та влучання ракети в житловий будинок у місті Бат-Ям загинули п’ятеро громадян України, серед яких троє неповнолітніх дітей.
Наслідки ударів по Ізраілю
Вночі 15 червня іранська армія продовжила масовану ракетну атаку по Ізраїлю. Кількість загиблих внаслідок іранської атаки 13 людей. Кількість поранених зросла до 380. А вже у неділю міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив, що Тегеран готовий припинити обстріли, якщо армія Ізраїлю теж зупинить атаки.
“Ми захищаємося, наш захист цілком законний. Цей захист – наша відповідь на агресію. Якщо агресія припиниться, то, природно, наші відповіді також припиняться”, – заявив Арагчі.
А ще важливіше, що Іран готовий укласти угоду, яка гарантує відсутність у неї ядерної зброї. Де-факто це означає капітуляцію ісламської республіки. В принципі обмін ударами ще може деякий час продовжитися, але скоріше за все за кілька тижнів ізраїльсько-іранський конфлікт перейде у стадію мирних перегорів. А на ядерній програмі Ірану у найближчі кілька років можна поставити жирний хрест, якби це звучало контроверсійно для режиму ісламських мулл.
Наслідки ударів по Ізраілю
Але українців більше зараз цікавить, які наслідки цей конфлікт буде мати для російсько-української війни. Багато експертів вже виказали думку, що Україна отримає більше негативу, чим позитиву від війни. І, на перший погляд, у них є свої аргументи.
Негативні наслідки
1. Воєнна допомога Україні
Президент Володимир Зеленський підтвердив попередню інформацію ЗМІ США, що Пентагон перекинув на Близький Схід 20 тисяч ракет, які раніше планували використати в Україні для боротьби з «Шахедами».
«Ми маємо великі проблеми з «Шахедами», ми боремося з цим і, звичайно, знайдемо інструменти, щоб їх знищувати. Але ми знайшли дещо і вирішили – здається, це було за попередньої адміністрації, це був міністр оборони Остін. Ми з ним визначилися з одним проєктом, ми розраховували на цей проєкт», — розповів Зеленський.
Але давайте будемо відвертими, при адміністрації Трампа шанси України отримати якусь воєнну допомогу по нових контрактах і без ізраїльсько-іранського конфлікту дуже швидку наближались до нуля. Так що загострення на Близькому Сході то скоріше більше привід, чим справжня причина зменшення воєнної допомоги.
2. Ціни на нафту
Котирування цін на нафту різко підскочили. Ринок побоюється збоїв у торгівлі на Близькому Сході у разі ескалації конфлікту. На азійських біржах ціна за барель американської нафти марки WTI зросла приблизно на 13% до 76,22 доларів, а барель північноморської нафти марки Brent подорожчав до 77,46 доларів. Аналітики P. Morgan прогнозує $120 за барель у випадку, коли Іран перекриє Ормузьку протоку, через яку проходить 1/5 світової нафти.
Звісно для росії зростання цін на нафту та газ — це справжнє свято. Загалом сировинна промисловість, яка забезпечує 14% російського ВВП та половину доходів бюджету, втратила 38% сальдованого прибутку: 1,098 трлн рублів проти 1,759 трлн у першому кварталі минулого року. Рахунки нафтових компаній порожніють у міру того, як дешевшає нафта: якщо в січні барель російського сорту Urals продавався за кордон по $66, то до кінця березня ціна опустилася до $59, а до кінця травня — до $52. Це зменшило валютний виторг від нафтового експорту до мінімуму за 2,5 року — $1,2 млрд на тиждень, за даними Bloomberg.
Але, коли обмін ударами завершиться через тиждень-два спекулятивні ціни на нафту дуже швидко повернуться до нової «норми». А перекриття Ормузької протоки в першу чергу залишить сам Іран без останнього струмка валюти, і дуже не сподобається Китаю, які отримує він іранців значну частку імпортованої нафти.
Позитивні наслідки
1. Зменшення воєнної допомоги Кремлю і втрати для зовнішньої торгівлі росії
Не таємниця, що Іран за останні роки став цінним воєнним союзником. Завдяки Тегерану Кремль отримав тисячі «шахедів», якими практично кожен день тероризує мирні міста та села України. Також Іран допоміг рф збудувати два заводи про власному виробництво «шахедів» в Єлабузі та Іжевську. Але також відомо, що для виробництва 2700 дронів камікадзе Shahed-136 в місяць рф отримувала машинокомплекти з Ірану.
Також Тегеран постачав своєму союзнику значні партії снарядів та ракет. Стало відомо, що під час авіаударів авіація Ізраїля знищила в Ірані завод із виробництва «Шахедів» та інших БпЛА. Те що удари по військовий промисловості Ірану вплинуть на воєнні можливості рф визначив і колишній «міністр оборони ДНР» Ігор Гіркін (Стрєлков).
«Перше і головне — це припинення нашого «південного коридору», оскільки через Іран ми активно постачали нафту та іншу сировину до Індії та інших країн. Це був досить важливий маршрут для нас. Тепер у нас залишається на сході лише Китай як транзитний маршрут для наших продуктів. По-друге, звичайно ж, тепер Іран зазнає ударів і, втрачаючи все більше й більше об’єктів промисловості, не зможе постачати нам ті озброєння та боєприпаси, які постачав раніше, що теж вплине на перебіг військових дій», — зауважив Гіркін.
2. Розгром головного союзника РФ
Всього шість місяців тому Москва офіційно визнала Іран, як свого стратегічного союзника. 17 січня 2025 року російський диктатор володимир путін та президент Ірану Масуд Пезешкіан підписали угоду про всеосяжне стратегічне партнерство. Угода охоплює питання посилення оборонної співпраці, обміну розвідданими, використання ядерної енергії та співпраці, транспортної підтримки та розвитку Міжнародного північно-південного транспортного коридору (INSTC), а також положення про те, що жодна зі сторін не дозволить третім сторонам використовувати свою територію з метою загрози безпеці іншої сторони, серед інших економічних і соціальних сфер партнерства.
Іран дійсно дуже вклався в воєнну допомогу рф. «Шахеди», снаряди, ракети та логістика. Що зробила росія у скрутну годину для свого відданого союзника. Фактично велике нічого. Так Москва засудила напад Ізраїля на Іран і призвала до перемовин. Дуже «крута» допомога. Кремль дуже боїться втратити симпатії Трампа і здається не хоче остаточно рвати відносини з Ізраїлем. Хоч у Тель-Авіві, мабуть, вже давно зрозуміли звідки російське озброєння у бункерах Хамас та чим викликані стрімкі успіхи Ірану у ядерній програмі. «росія, кине тебе синок, завжди», — цей відомий вислів мем тепер і аятола Хаменеї може чесно написати красивою арабською вʼязю на своєму чорному тюрбані.
Весь світ вже вдруге за останні місяці бачить, що бути союзником рф дуже невигідно. Асад та Хаменеї не дадуть збрехати.
3. Посилання антиросійських наслідків в американському істеблішменті
Але все ж рф, хоч і дуже акуратно, але все ж засудили ракетні удари по Ізраїлю. Давно відомо, що республіканська верхівка США історична просочена проізраїльськими симпатіями. І це не тільки прозаїчний вплив багатого єврейського лобі. Республіканці, які представляють головні протестантські конфесії штатів мають давній релігійний пієтет до Ізраілю, як до країни де збуваються великі релігійні пророцтва про вибраний народ. Перемога Ізраїлю для американських протестантів — це ще одне вагоме підтвердження істинності Біблії.
Тому кожен антиізраїльський крок Москви — це чергове підкреслення існування вісі зла «Тегеран — Москва- Пхенʼян». І воне має ефект червоної ганчірки для республіканського істеблішменту в Сенаті та Конгресі. Що додає шансів, що двухпартійний пакет жорстоких санкцій проти рф такі буде прийнятий у найближчі тижні.
4. Падіння цінности путіна для Трампа
Довгий час російський диктатор володимир путін досить успішно продавав Трампу «легенду», що він може бути успішним посередником у перемовинах з Іраном і|, що тільки він може умовити режим мулл на відмову від ядерної програми. Але звісно у реальності не мав навіть натяків на якісь дипломатичні успіхи.
В день народження американського президента він знову зателефонував у Вашингтон зі своєю старою шарманкою що Москва «зараз все порішає». Але зі знищенням ядерних заводів Ірану переговорна цінність путіна швидко падає. І головне, що Ізраіль не збирається зупиняти свої удари до того часу, як його збройні сили не знищать все заплановані цілі.
Важливо для України і те, що стрімко втрачає свої позиції один із самих проросійськи налаштованих людей в оточенні Трампа — Стів Віткофф, який відповідав не тільки за перемовини у Кремлі, але і за успіх іранського треку. Так, що далі торгувати «повітрям» і розповідати про чесного маклера-перемовника путіну тепер буде дуже складно.
Замість післямови
Як бачимо, ситуація навколо наслідків конфлікту на Близькому Сході для України досить діалектична. Є мінуси, але є і серйозні плюси. Зараз можна сказати напевне, якщо продовження війни приведе, до втрати влади режимом Хаменеї в Ірані і до радикальних політичних змін у регіоні — це буде сильний удар по геополітичній могутності Москви. Що в підсумку наблизить і українську перемогу у нашій довгій та кривавій війні.
Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів.
Роман Лазоренко
