БЛОГ Терміни, схеми запуску фейків, механізми впливу на людину треба знати
Дезінформація, фактчек, вкиди, наративи, ІПСО, постправда – то для більшості таки трохи занудно-вумні слова. Будьмо чесні самі з собою – їх насправді знає й розуміє не дуже багато люду. Не тому, що це складно. А тому, що лінь. Простіше хитати головою та коментувати-поширювати дурню, ніж, побачивши або почувши будь-що, що в моменті відгукується всередині, спинитися і проаналізувати, чи все з цією інформацією гаразд і для чого мені її «піднесли».
Натомість усе, що криється за термінами, написаними вище, – наше щодення. Проблемі вкидів, які впливають на вибір окремих людей та країни в цілому, – не одне століття. А з початком повномасштабної війни росії проти України ворог активізував свої ресурси і просто поливає і нас, і світ брехнею. Це дієво. Зараз російськими вкидами говорять навіть ключові політики тих держав, для яких ще не так давно свобода слова і правда були надважливими для усіх сфер життя. Вихід один – стукати до голів доказами, змушувати вмикати критичне мислення.
Спостерігаю у соцмережах і в побуті, як багато хто ведеться на дезу чи фейк, які чіпляють мозок на емоцію (причому і на негативну, і на позитивну – однаково дієво), підхоплює вкид, коментує-ширить. Краплина інфоотрути, майстерно зготована ворогом, труїть не лише тих, хто спожив її миттєво. Вона псує життя усім, навіть тим, хто з нею бореться.
Завжди з болем констатую факт, що новини та хороші матеріали будь-якого формату мають у десятки, сотні і навіть тисячі менше прочитань/переглядів, ніж вдало закинутий фейк. Але хочу вірити, що це можна змінити. І тому з радістю хапаюся за можливість поділитися знаннями з іншими.
21 травня мала публічну лекцію в рідному Волинському національному університеті імені Лесі Українки. В аудиторії, де за 5 років навчання пробула багато часу. Тільки от сьогодні понад сотня людей слухала мене. І то дійсно хвилююче та відповідально. Тому найперше дякую присутнім за реальний контакт (мені це завжди дуже важливо), а проректору Юрію Громику — за запрошення та організацію публічної лекції.
Мала змогу поділитися тим, з чим працюю, аби застерегти — ворог у плані дезінформації, фейків, вкидів, ІПСО дуже професійно діє десятиліттями. Тож тема спілкування: «Пропаганда, паралельна реальність, мережі й засоби впливу на думку і дію: як не потрапляти на гачок та протистояти спільними зусиллями».
Терміни, схеми запуску фейків, механізми впливу на людину треба знати. Алгоритми перевірки сайтів та сторінок/акаунтів у мережах дуже прості. Тому для принаймні 80% вкидів фактчекерами зможуть бути усі з нас. Тоді це працює як, скажімо, самодіагностика. Наприклад, якщо боляче ковтати і температура – то, з великою ймовірністю, це ангіна. Якщо прочитане миттєво вибиває на емоції – то, з великою ймовірністю, це вкид. Після цього має спрацювати критичне мислення і початися перевірка фактажу та пошук першоджерела. Бо іншого способу протидіяти немає.
Намагалася втиснути максимум корисного у свій виступ. Тож згадала про моніторинг медіа та список рекомендованих, обов’язкові реальні контактні дані й особисту відповідальність за інформацію на таких ресурсах, підхід до висвітлення важливих тем у період повномасштабної війни.
Хоч як це прикро, але лекцію про наративи, ІПСО, вкиди, маніпуляції ілюструвала реальними прикладами з 2025 року. Бо зараз в інформаційному просторі наративами Кpeмля говорять лідери країн, а корисними ідіотами чи агентами впливу стають не малоосвічені люди, а ті, хто має в силу посад доступ до мільйонних аудиторій. При тому зростають можливості ШІ, які теж гарно й інтенсивно використовують пропагандисти.
Також наприкінці квітня на запрошення завідувачки кафедри іноземної та української філології Алли Мартинюк виступала перед студентками та студентами факультету цифрових, освітніх та соціальних технологій (філологія, медіа-комунікації та піар) Луцького національного технічного університету. І теж дуже вдячна аудиторії за атмосферу. Бо відчувати зацікавленість темою для мене дуже важливо. А я бачила це в очах слухачів.
Нам усім треба усвідомити: мета створення усіх форм спотвореної інформації – вплив на окрему людину. А її систематичне поширення спрямоване на вплив на громадську думку або поведінку людей, що змінює долі країн та світу. Тож протидія дезі — спільна робота. У медіа це відбувається завдяки об’єднанню. Наприклад, як це постійно роблять Район in ua — Національна мережа гіперлокальних медіа та проєкт БезБрехні, про що теж розповіла під час цих двох лекції .
Тому знаймо: ворог у темі усіх форм спотвореної інформації діє дуже професійно, не шкодуючи ресурсів. Щоб мати майбутнє — мусимо боротися з руснею і за голови людей. Інакше — ніяк.
