Аналіз твору
Час створення. 1910 рік.
Автор. Володимир Винниченко (1880-1951) — український політичний і громадський діяч, прозаїк, драматург і художник.
Тема. Зображення короткочасного кохання між молодим революціонером і панною в драматичній, ризикованій для життя ситуації.
Проблеми. Людське щастя; життя і смерть; сенс людського життя; стосунки чоловіка та жінки.
Ідея. Усе, що природне, є прекрасним, тому потрібно виходити за межі життєвих умовностей і цінувати кожну мить життя, насолоджуватися ним у всіх проявах.
Композиція і сюжет твору
Сюжет динамічний і напружений, складається з кількох епізодів, кожен з яких є напруженішим від попереднього. Сюжет має два конфліктні вузли: зовнішній (перехід кордону, стан між життям і смертю) і внутрішній (стосунки між чоловіком і жінкою). Особливість композиції — звуження художнього часу і простору, що є однією з ознак неореалізму. Такий прийом дає можливість автору сконцентрувати увагу на зображенні не зовнішнього світу героїв, а їхніх внутрішніх станів. Оповідач, який називає себе «Шехерезадою» (алюзія на східну збірку казок «Тисяча й одна ніч»), розповідає у камері пригоду зі свого минулого.
Експозиція. Намір оповідача якомога швидше перейти через кордон. Провідник Семен Пустун рекомендує не спішити і перечекати у повітці.
Зав’язка. У повітці герой зустрічається з панною, що теж має намір перетнути кордон.
Розвиток дії. Кілька годин герої рухаються в напрямку до кордону. Небезпека загострює всі їхні реакції та почуття, між оповідачем і панночкою Мусею виникає закоханість.
Кульмінація. Перетин кордону.
Розв’язка. Герої назавжди розстаються.