Щороку 9-10 березня Україна та світ відзначають Шевченківські дні. У цей період вшановують поета-прозаїка, мислителя, живописця, графіка, громадського діяча, справжнього пророка Тараса Григоровича Шевченка.
У свідомості кожного громадянина нашої держави Тарас Шевченко займає місце національного героя. Завдяки своєму життю та творчості великий митець надихав патріотів України до боротьби за правду, свободу та майбутнє нашої неньки України.
Тарас Шевченко залишив понад 835 художніх творів, які до сьогодні вважаються безцінною спадщиною для української культури та мистецтва. Його слова надихають покоління, і навіть сьогодні, у часи війни з Росією, він продовжує бути джерелом сили та рішучості для українців.
Шевченко завжди наголошував на важливості боротьби за волю і свободу, і його спадщина не вмирає, а живе в серцях українців, які продовжують цей шлях сьогодні.
З біографією українського Кобзаря діти починають знайомитися з першого року шкільного життя, а вірші великого поета починають вивчати ще в дитячих садочках. Його творчість, його незламний дух, що проглядається в кожному рядку пронизаної стражданням та прагненням до свободи поезії, з самого дитинства зрощує в кожному українці справжнього громадянина та патріота своєї країни.
В цей день урочисті заходи проводяться в кожній школі, кожному населеному пункті України та серед діаспори.
Слова Тараса Шевченка, що надихають та допомагають боротися за Україну:
- Борітеся – поборете, Вам Бог допомагає! За вас правда, за вас слава, І воля святая!
- Вогонь запеклих не палить.
- І на оновленій землі врага не буде, супостата, А буде син, І буде мати, І будуть люди на землі.
- В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля. Нема на світі України, немає другого Дніпра,
- Свою Україну любіть. Любіть її… Во врем’я люте. В останню тяжкую минуту За неї Господа моліть.
- Наша дума, наша пісня, Не помре, не загине. Ось де, люди, наша слава, слава України!
- Не вмирає душа наша, Не вмирає воля. Й неситий не виоре На дні моря поле.
- Кохайтеся ж, чорнобриві, Але не з москалями, Бо москалі – чужі люди, Роблять лихо з вами.
- Я так її, я так люблю мою Україну убогу, що проклену святого Бога, за неї душу погублю!
