2 лютого на сороковий день після Різдва Христового, православні віряни відзначають велике християнське свято – Стрітення Господнє або принесення до Єрусалимського храму Господа нашого Ісуса Христа.
Стрітення Господнє 2 лютого – одна з важливих дат у церковному календарі. В язичницькі часи воно знаменувало зустріч суворої зими з теплою весною. Однак пізніше набуло релігійного сенсу.
З церковнослов’янської мови слово «стрітення» перекладається як «зустріч, яка описує значущу та важливу подію в житті Ісуса Христа». Описана вона в Євангелії від Луки.
За переказами, на сороковий день після народження батьки принесли Ісуса Христа до храму для причастя. Коли вони несли немовля, їм зустрівся старець Симеон Богоприємець, який жив уже 3 століття, але Господь ніяк не хотів забирати його до себе.
За цей час Симеон написав і переклав чимало релігійних праць. В одній із таких праць він прочитав пророцтво, що Діва Марія отримає непорочне зачаття і народить Спасителя. Того ж дня зійшов Ангел з небес і підтвердив, що ця інформація правдива. А ще сказав, що в день, коли старець побачить істинного Спасителя, його душа покине тіло і відправиться до раю.
Літописець, побачивши пару з немовлям, одразу взяв малюка на руки, підняв над головою і проголосив Спасителем людського роду. А після цього він помер.
Що не можна робити у свято
Відповідно до переконань пращурів, на Стрітення, як і в більшість великих свят, варто дотримуватися певних заборон. Наприклад, не можна:
- прати чи прибирати;
- займатися фізичною працею;
- працювати на городі;
- топити лазню;
- вирушати в дорогу;
- лаятись або сваритись.
Крім цього, в цей день намагалася не класти гроші на кухонний стіл – це могло прогнати удачу з дому.
