Від Донеччини до Черкащини — історія громадської організації «Нова Дружківка», яка попри війну продовжує розвивати українські громади, цього разу відновлюючи унікальний об’єкт культурної спадщини — Будинок лікаря, зведений за проектом архітектора Владислава Городецького.
Неймовірна «знахідка»
Громадська організація «Нова Дружківка», яка з початком повномасштабного вторгнення російської армії була вимушена евакуюватися з Донеччини, продовжує свою діяльність на Кіровоградщині. Але один з найцікавіших своїх проектів зараз реалізує на Черкащині.
Як так сталося, розповіла 62.ua архітекторка та урбаністка, менеджерка проекту «Городоцький HUB» Анна Павленко:
— Наші колеги, які раніше були переселені з окупованої Горлівки до Бахмута, а потім — на Черкащину, працювали з місцевими громадами. Там узнали, що у селі Мошни у занедбаному стані знаходиться так званий Будинок лікаря, спроектований видатним українським архітектором Владиславом Городецьким — автором Будинку з химерами та Костелу святого Миколая в Києві, якого ще називають «києвським Гауді». Виникло бажання допомогти та реставрувати історичну будівлю. Колеги запропонували мені долучитися, і я відразу погодилася: для архітектора така знахідка — це рідкісна можливість. Ми познайомилися з місцевою громадою та владою — вони виявилися відкритими до співпраці. Так усе й почалося.
Від ідеї до проєкту: як створюється «Городоцький HUB»
Проєкт отримав назву «Городоцький HUB». Його реалізує ГО «Нова Дружківка» за підтримки ініціативи «Community reBuilding», яку впроваджує Cedos та UMAEF. У конкурсі наша команда подала ідею створення громадського простору для громади села Мошни на базі унікальної пам’ятки — Будинку лікаря, спроектований Городецьким.
— Ми розробили архітектурну концепцію для всього будинку, але зараз ремонтуємо лише його частину. Там буде центр спільнототворення — місце для зустрічей, заходів, навчань. Ми також передбачили простір для музею Городецького та, можливо, етнографічного чи краєзнавчого музею, — каже Анна.
Будинок, зведений у 1894–1896 роках, був частиною лікарняного комплексу, який замовила місцева меценатка, спадкоємиця графа Воронцова. Саме вона запросила Городецького до Черкащини. Комплекс був дерев’яним — це рідкість, адже Городецький вже тоді працював із бетоном. До наших днів дійшов лише Будинок лікаря та частина іншого корпусу.
Чому цей проєкт важливий для громади
Село Мошни, де розташований Будинок лікаря, який практично єдиний залишився неушкодженим з кінця XIX сторіччя зі всього старовинного лікарняного комплексу, наразі має близько 1418 тисяч мешканців, серед яких — близько 800 переселенців. У радянські часи будинок поділили на квартири та заселили лікарями.
— Ми плануємо створити у будинку громадський простір для всіх: буде кухня на тому місці, де збереглася піч, коворкінг, можливо кав’ярня. Але головне — це простір для громади, де зможуть збиратися співочі гурти, краєзнавці, активна молодь, проводити зустрічі та заходи, — говорить Анна.
Вона також розповіла, що у селі є музей Тараса Шевченка, який у свій час зупинявся тут. Його директорка Ганна Григорівна проводить цікаві екскурсії, у тому числі у рамках регіонального маршруту – “Золота підкова Черкащини”. Є свій співочий гурт «Витоки», є краєзнавці, а також молодь, яка мріє про власний простір для розвитку. Діти та підлітки навіть створили малюнки, як вони бачать майбутній центр. Люди хочуть, аби їхнє село розвивалося, а унікальні архітектурні пам’ятки не занепадали.
— Ми разом уже провели толоку: знімали шпалери, обговорювали ідеї. Люди дуже зацікавлені, бо цей Будинок лікаря для них — не просто стіни, а частина історії, навіть є легенди про привидів через його незвичайну архітектуру.
Як триває робота: ремонт, навчання, мрії
Наразі в будинку тривають ремонтні роботи. Вдалося залучити місцевих підрядників, зокрема для виготовлення дерев’яних вікон за оригінальними кресленнями. Частину автентичних деталей, як-от каміни та грубки, планують реставрувати. Однак грантових коштів вистачить лише на 25% робіт: для повного відновлення шукають додаткове фінансування.
— Паралельно ми працюємо над навчанням для Мошнівської громади: ділимося досвідом, вчимо писати проекти. Плануємо створити громадську організацію на місці, щоб цей простір продовжував жити й після завершення нашої роботи, — розповідає Анна.
До речі, команда Дружковки також пройшла навчання у Львові, де знайомилася з інклюзивними громадськими просторами, отримувала поради та підтримку. Важливо, щоб і «Городоцький HUB» був інклюзивним — із доступом для маломобільних груп, зручним для всіх.
Чи на часі відновлювати культурну спадщину під час війни?
—Так, це важливо саме зараз, — впевнена Анна. — Ми показуємо, що Україна — це не тільки про виживання, а про розвиток, про гідність і про красу. У Мошнах, окрім Будинку лікаря, є ще унікальна архітектура: костел Різдва Пресвятої діви Марії, 1857 р (неороманський з елементами італійського неоренесансу), Спаса-Преображенська церква, 1830-1839 р. (арх. Джорджо Торічеллі, стиль: неоготичний та неомавританський ). Це справжній культурний маршрут, і якщо ми не будемо цим займатися, усе просто зникне.
Команда планує завершити ремонт та основні роботи до кінця літа. Вже у серпні простір має запрацювати повноцінно.
— Хочеться, щоб сюди приїжджали екскурсії, щоб про Будинок Городецького та його музей знали не тільки на Черкащині, а й по всій Україні. Для цього ми плануємо розробити стратегію – як новий громадський простір буде далі функціювати. Будемо спільно робити брендінг музею Городоцького, можливо, зробимо якусь сувенірну продукцію, щоби була можливість мати невеликі кошти на операційну діяльність.
Головне — це буде не просто архітектурний об’єкт — це ще й простір, який об’єднує людей. І ми дуже раді, що можемо допомогти Мошнівський громаді зробити цей крок до розвитку, — підсумовує Анна Павленко.
Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів.
Лариса Лазоренко
